Все починалося з того, що одного разу в 1872 році, один з американських цирків застосував абсолютно новаторську схему завантаження свого майна на залізничні платформи. Завантаживши повністю на ходу свої трейлери і закріпивши їх, при цьому вони витратили досить багато часу на це, але отримали успішне перевезення свого майна.
В результаті! Транспортні компанії звернули увагу на цю технологію, як на можливість з перевезень такого роду вантажів.Але тільки в 1926 році був створений реальний прототип, який дозволяв здійснювати такого роду вантажоперевезення в промислових масштабах.
Після цього схема була використана в Австрії під назвою «Running highway», що означає шосе, що біжить. І такі спроби тривали приблизно до 1960 року, коли було винайдено абсолютно новаторський винахід «Roll trailers». Це якась суміш звичайного трейлера та вагона. До трейлера були додані залізничні колеса, які дозволяли йому вставати на рейки та рухатися у складі поїзда. У такого роду рухомого складу звичайно була маса проблем, одна з яких, дуже велика додаткова маса, яка не дозволяла пересуватися великою частиною американських доріг.
Проте дослідження тривали далі, і людська думка йшла вперед. Тому в Америці в 1990 році був винайдений новий похід до контрейлерних перевезень, це просте використання залізничні візки. За принципом, коли трейлери накочувалися на залізничний візок. Візок, підвозили до вантажівки з трейлером, трейлер на власній пневмопідвісці піднімається, в цей момент тягач накочує його на візок і потім за допомогою власної гідравліки цей трейлер опускається на залізничний візок. На сам візок вміщувався лише один трейлер, а другий трейлер закріплювався позаду, на той самий трейлер який закріплений на візку. Коли два трейлери закріплені, залишається тільки з'єднати шланги, які подають повітря на гальмівні пристрої візка і можна вирушати в дорогу.
Таким чином, був створений новий тип легких рухомих складів, які могли дуже ефективно перевозити вантажі.
Але незважаючи на такі дуже цікаві і досить новаторські способи перевезення на сьогоднішній день одним з основних способів перевезення контрейлерів, та їх установки на платформи, є застосування звичайних підйомних механізмів на кшталт портальних кранів або річ штекерів, які в тому числі застосовуються.
Що стосується європейського досвіду, то контрейлерні перевезення також не нові, а знайомі з 1960 року, з тих самих класичних американських рухомих складів, які завантажувалися з торця цього складу. Але різниця лише в тому, що європейські держави активно підтримують контрейлерні перевезення, через те, що вони є більш екологічними, зокрема компанії, які займаються такими перевезеннями, отримують компенсацію за статтею про захист навколишнього середовища, виплати яких досягають 220 тис., євро. І за статтею збереження якості доріг 500 тис. євро. У Європі створено організацію, яка об'єднує провідні країни, які застосовують у себе контрейлерні перевезення: Словенія, Італія, Бельгія, Естонія, Чехія, Німеччина, Люксембург, Іспанія, Австрія, Франція, Угорщина, Швейцарія, Великобританія, Болгарія, Румунія, Греція. У кожній країні перебуває по кілька представників у числі компаній, які розвивають такий спосіб перевезення, які у свою чергу об'єднують зусилля для уніфікації та вироблення нових рішень щодо таких перевезень.
У Європі діють 5 основних коридорів, якими пересуватися контрейлери, у загальній протяжності приблизно 4 800 км. Один кросальпійський коридор пропускає на день близько 30 поїздів.
Так, які новаторські системи використовуються в Європі на відміну від американських Roll Raider? Їхня перша система, яка на сьогоднішній день дуже успішно розвивається - це система «Modular», її ідея полягає в тому, що склад на спеціальних платформах, на які заїжджають трейлери, розміщуються на спеціальний термінал на якому ця платформа робить поворот приблизно на 30°. В результаті тягач по рампі може виїхати на цю платформу, залишити на цій платформі трейлер і платформа робить поворот назад і сходить із цього терміналу. Ця система може працювати не тільки в одному окремо взятому терміналі, але і на цілому термінальному комплексі, на якому може розвантажуватися одночасно цілий склад. Розвантаження робиться практично протягом кількох десятків хвилин і дозволяє розвантажити та завантажити цілий склад.
Ще одна система, що отримала розвиток у Німеччині, називається «Cargobeamer» і працює трішки за іншою схемою. Робиться паралельна постановка поїзда на термінал, паралельна постановка контейнерів на платформи, що нагадують «корито», і потім одномоментно за допомогою тягача, тягне ці платформи під кутом 90°. Ті платформи які стоять на рухомих платформах у цього «корита» вони засуваються убік, а ті які привезли тягачі, завантажується на платформу.
Ще дві системи: система «Megasving», цікава тим, що вона створена для того, щоб бути застосованою не на обладнаних терміналах. Її принцип наступний, платформа подається на місце навантаження і зсувається під певним кутом, тягачем закочується трейлер, який можна помістити на зрушений майданчик з будь-якого рівного. Після цього платформа повертається у своє початкове положення і транспортується механізованою платформою через систему стрілок, до місця формування складу. Точно така ж за принципом система «Flexvegon», але тільки з тою перевагою, що тягачу не потрібно вкочувати трейлер, на цю платформу і потім з'їжджати, а він має двосторонню конструкцію і трейлер може просто переїжджати через нього. Таким чином, це простіше та швидше.